"Уявні лінії перспективи віддаляються, мов риба, яка здатна рухатися лише вперед. Час пришвидшується, створюючи тертя, що викрешує сяйво, подібне до того, яке бачив на самому початку, коли з’явився на світ..." - Сергій Савченко

У своїх роботах Сергій Савченко досліджує ідею незворотності часу, руху, що не має повернення, і світла, яке народжується в цьому безперервному плині. Митець працює з фарбою, як зі слідами подій: грубі мазки, образи
зникаючих ліній, багатошарові фактури, структурні тріщини та кольорові переходи створюють ефект, ніби простір розчиняється у динаміці власного становлення. Тут немає чітко окреслених меж — замість цього виникає
відчуття стану, що триває і змінюється.

Ця виставка — не просто візуальна розповідь, а запрошення до рефлексії про те, як ми відчуваємо рух і зміну, як у плині подій народжується нове та, що залишається від прожитого. Автор пропонує не лише дивитися, а й відчувати, знаходити у взаємодії з його роботами власні відповіді на ці запитання.